Сьогодні, у всьому світі, відзначається Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок.

У щорічній доповіді ООН зазначається, що жінки і дівчатка піддаються насильству, як у мирний час, так і під час збройних конфліктів – з боку держави, суспільства, родичів. Насильство щодо жінок не обмежене рамками будь-якої конкретної політичної або економічної системи. Воно існує в будь-якій країні, не визнає кордонів матеріального добробуту, раси і культури.
Згідно з даними Фонду народонаселення ООН, в Україні фізичному насильству піддаються 4 млн жінок, а сексуальному – 1,8 млн. Утім, реальна кількість постраждалих значно вища, оскільки потерпілі часто не повідомляють про те, що зазнали насильства. Наслідки насильства в сім’ї – це стреси і велика кількість психологічних проблем, в тому числі психічні розлади, психосоматичні захворювання, аж до наркоманії і суїциду, зруйновані сім’ї і покалічені долі. В результаті домашнього насильства, жінки втрачають довіру, самоповагу , а в деяких випадках і життя. І дуже часто такі злочини залишаються безкарними.
Дуже важливо, щоб кожен з нас усвідомив, що насилля проти жінки – це не міф, а реальна проблема, від якої навіть сьогодні, у XXI сторіччі, потерпають і навіть гинуть українські жінки. Ми маємо визнати, що проблема насилля в Україні існує.
Україна, як держава докладає зусиль, аби викорінити насильство в сім‘ї: країна приєдналася до кампанії ООН проти побутового насильства, у грудні 2017 року Верховна Рада ухвалила Закон "Про запобігання та протидію домашньому насильству", в якому запропоновано новий підхід (із використанням європейських стандартів) до боротьби з цим негативним явищем у суспільстві.
Безумовно, подолання насильства в родині, можливе лише за умови об’єднання зусиль і державних органів та установ, і громадських організацій, і кожного громадянина. І кожен з нас має сказати «Ні! Насильству» у власній родині. Адже сім’я – це саме те місце, яке має бути світлим затишком, острівцем безпеки і комфорту у нашому житті. Місце, де тебе розуміють і поважають, де можна нікого не боятися і почуватися вільно кожному: і маленькій людині, і дорослому, і особі літнього віку. Пошана один до одного, взаєморозуміння, орієнтування на мирне рішення конфлікту можуть забезпечити благополуччя і згоду в сім’ї, а відповідно і добробут держави в цілому.