Новомихайлівці — 205 років: сторінками історії рідного села

Прямокутний дорожній вказівник на залізобетонній опорі з назвою села «НОВОМИХАЙЛІВКА», написаною великими чорними літерами на білому тлі. Знаки встановлено біля дороги на тлі сільського пейзажу, полів та блакитного неба з білими хмарами.

У 2026 році село Новомихайлівка Новотроїцької громади відзначає 205 років від часу заснування. Це нагода згадати історію населеного пункту, його становлення та людей, працею яких упродовж багатьох поколінь творилося життя села.

Від Кічкема до Новомихайлівки

Історія Новомихайлівки бере початок у 1821 році. За матеріалами краєзнавчого посібника, раніше на цій території існувало татарське поселення Кічкем. Його назву пов’язують зі словом «прохідний»: поселення розташовувалося неподалік Кримського півострова, на шляху з Криму в напрямку українських земель.

Важливим етапом у розвитку поселення став 1860 рік, коли сюди почали масово переселятися нові жителі. Саме з цього періоду пов’язують появу сучасної назви села. У джерелі зазначається, що вона виникла у зв’язку з початком будівництва церкви 19 вересня — у день Михайлового чуда.

Клумба перед двоповерховою будівлею школи чи адміністративного закладу, на якій зеленими рослинами висаджено візерунок у формі Малого Державного Герба України (Тризуба). На задньому плані вздовж зеленого куща розташована синьо-жовта лавочка, за якою видно дерева та фасад будівлі з вхідною групою

Уже в 1864 році Ново-Михайлівка згадується як казенне село біля криниць. Тоді тут було лише 15 дворів і 155 мешканців, а станом на 1886 рік — уже 87 дворів та 550 жителів.

Село, що зростало і змінювалося

Протягом ХХ століття Новомихайлівка пережила чимало складних історичних періодів і значних змін. У 1930 році в селі відкрили початкову школу.

Важким випробуванням для жителів стали роки Другої світової війни. У серпні 1941 року село було окуповане нацистськими військами. Було знищено низку господарських та освітніх будівель, частину мешканців примусово вивезли до Німеччини.

Після війни Новомихайлівка активно відбудовувалася. У селі зводили житлові будинки, клуби, об'єкти господарської та соціальної інфраструктури, було проведено електрифікацію та водопостачання.

Особливо помітні зміни відбувалися у 1960-х роках: з'явилися нові житлові будинки, Будинок культури, торговельний центр, середня школа, відкрита у 1968 році, дитячий садок, розвивалося сільське господарство, закладалися сади та виноградники.

Чорно-біла архівна фотографія, що складається з двох частин, із підписом «Водославський сад 1989–1990р» у верхній частині. Верхня частина: Жінки у хустках та робочому одязі сортують і складають зібраний урожай яблук у дерев'яні ящики під відкритим небом на тлі вантажного автомобіля. Нижня частина: Чотири жінки збирають яблука безпосередньо з дерев у саду, зриваючи плоди з гілок та складаючи їх у металеві відра.

Важливою частиною життя Новомихайлівки завжди були її люди — хлібороби, механізатори, тваринники, освітяни, працівники культури та всі, хто своєю щоденною працею розбудовував село, створював його традиції та передавав наступним поколінням пам'ять про рідний край.

Окремою сторінкою історії села стало освячення 19 вересня 2006 року православного храму Архистратига Михаїла.

Колаж із двох фотографій православного храму Святого Архистратига Михаїла білого кольору із золотими куполами та хрестами під яскраво-блакитним небом із білими кучовими хмарами

205 років історії, пам’яті та надії

Сьогодні Новомихайлівка, як і вся територія Новотроїцької громади, перебуває в тимчасовій окупації. Війна змінила звичне життя села: багато його мешканців були змушені залишити свої домівки та виїхати у безпечніші регіони України чи за кордон. Водночас у Новомихайлівці залишаються люди, які продовжують жити на рідній землі та чекати на її звільнення.

Та де б сьогодні не перебували новомихайлівці, їх об’єднує спільне — любов до рідного села, пам’ять про свій дім і віра в повернення. Усі ми чекаємо того дня, коли над Новомихайлівкою знову вільно майорітиме український прапор, а мешканці зможуть повернутися до мирного життя, відновлювати свої домівки, зустрічатися з рідними та разом творити нові сторінки історії села.

205 років — це не лише дата в календарі. Це історія багатьох поколінь, які жили тут, працювали, виховували дітей і берегли свою малу батьківщину. І ця історія обов’язково матиме продовження — у вільній українській Новомихайлівці.

Детальніше про історію села Новомихайлівка — за посиланнями: 

https://drive.google.com/file/d/1hWGMsCtrDYY5feHVJw3aNKQKMgkCrwro/view?usp=sharing

https://ukrssr.com.ua/kherson/novotroi/novomihaylivka-novotroyitskiy 

Автор: Ольга Бєляєва, інспектор сектору культури, молоді та спорту Управління гуманітарної політики Новотроїцької селищної ради.