28 липня Україна вшановує пам'ять Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.

Цей день присвячений усім, чиє життя обірвалося в російській неволі. Він нагадує про мужність тих, хто захищав Україну, про трагедії, які переживають військовополонені та цивільні заручники, і про родини, які досі чекають своїх близьких.

Чому цей день важливий?

Це насамперед день пам'яті. Ми згадуємо всіх, хто не повернувся з полону, і схиляємо голови перед їхньою мужністю та незламністю.

Водночас це день підтримки. Ми висловлюємо солідарність із родинами військовополонених, безвісти зниклих і загиблих, які продовжують жити з болем втрати та невизначеності.

І, зрештою, це день нагадування. Світ не повинен забувати про українських військовополонених і цивільних, які досі перебувають у російському полоні. Їхнє повернення додому залишається одним із найважливіших гуманітарних завдань.

Оленівка — символ трагедії

Особливого значення ця дата набула після трагедії в колонії в Оленівці. У ніч із 28 на 29 липня 2022 року там загинули понад 50 українських військовополонених — оборонців «Азовсталі», ще десятки були поранені.

Оленівка стала одним із найтрагічніших символів злочинів проти українських військовополонених і ще раз нагадала світові про необхідність дотримання норм міжнародного гуманітарного права та захисту людей, які перебувають у полоні.

Пам'ятати — означає діяти

Пам'ять про загиблих не повинна згаснути. Ми можемо підтримувати родини полонених і безвісти зниклих, долучатися до інформаційних кампаній, розповідати правду про злочини війни та нагадувати світові про тих, хто досі перебуває у неволі.

Світла пам'ять усім Захисникам, Захисницям, добровольцям і цивільним, чиї життя обірвалися у полоні.

Пам'ятаємо кожного, хто загинув у полоні. Боремося за тих, хто досі там.