10 жовтня 2026 року в Тернополі відбувся урочистий захід з нагоди 210-річчя селища Новотроїцьке, організований під керівництвом Новотроїцької селищної військової адміністрації.

Він об’єднав мешканців Новотроїцької територіальної громади, які через війну та тимчасову окупацію були змушені залишити свої домівки, представників влади, гостей, друзів і партнерів громади.

Зустріч стала нагодою згадати історію селища та побути поруч із земляками. За понад двома століттями минулого Новотроїцького — долі поколінь, родинні традиції, щоденна праця, розвиток освіти й культури. Сьогодні ця спільна пам’ять допомагає його жителям зберігати зв’язок із рідним краєм навіть далеко від дому.

Захід розпочався хвилиною мовчання на вшанування пам’яті загиблих захисників і захисниць України, земляків та всіх, чиє життя забрала війна. Присутні виконали Державний Гімн України та об’єдналися у спільній молитві за українських військових, мир і перемогу України, звільнення рідної землі та повернення до своїх домівок.

З вітальними словами до учасників звернулися начальник Новотроїцької селищної військової адміністрації Сергій Перетятько, начальник відділу «Центр надання адміністративних послуг» Євген Хорунжий, начальник управління гуманітарної політики Новотроїцької селищної ради Олена Гниря, а також представники Тернопільської міської ради та громадськості. У виступах йшлося про збереження історичної пам’яті, підтримку мешканців, взаємодопомогу та співпрацю задля майбутнього громади.

Особливі слова вдячності прозвучали на адресу Тернополя та його жителів, які прихистили вимушено переміщених мешканців Херсонщини, допомогли їм облаштуватися на новому місці й відчути людське тепло. До привітань долучився Василь Деревляний — заступник голови Тернопільської обласної профспілки учасників бойових дій та військовослужбовців, голова Тернопільської обласної організації ГО «ТСО України». Друзі й партнери громади, які не змогли приїхати особисто, передали свої побажання у відеопривітаннях.

Важливою частиною зустрічі стала підтримка українських захисників. У межах проєкту «Пліч-о-пліч», що об’єднав Новотроїцьку та Терешківську громади, продовжили збір коштів на потреби військовослужбовців реактивної артилерійської батареї 34-ї окремої бригади «Борисфен». Благодійна ініціатива дала учасникам можливість підкріпити вдячність військовим конкретною допомогою. 

Теплу атмосферу заходу доповнила мистецька програма. У виконанні Анни Сурніної прозвучали пісні «Край, мій рідний край», «Незламна» та «Дякую», близькі присутнім своїми темами любові до рідної землі, стійкості й вдячності.

Під час перегляду відеоматеріалів про Новотроїцьке та Новотроїцьку громаду учасники подумки повернулися на знайомі вулиці, пригадали дорогі серцю місця й події. Тематична вікторина дала змогу перевірити знання історії селища, згадати його традиції та визначні місця. Земляки також ділилися особистими спогадами, доповнюючи історію громади розповідями про власне життя.

Окреме місце у програмі посіло відеопривітання директора, педагогічного колективу та учнів Новотроїцького ліцею № 1. Дитячі побажання нагадали про те, що навіть в умовах вимушеного переміщення й дистанційного навчання зберігається зв’язок між поколіннями та любов до рідного краю. Свої вітання передали й земляки, які нині живуть у різних регіонах України та за її межами.

Символічним завершенням зустрічі стало створення карти пам’яті та надії громади. На ній присутні залишали свої імена, згадки про рідні вулиці, побажання Новотроїцькому та слова віри в майбутнє. Ця своєрідна капсула часу збереже спогади про зустріч і спільне прагнення повернутися на вільну українську землю.

Організатори висловили щиру вдячність Тернопільському академічному обласному українському драматичному театру імені Т. Г. Шевченка, його директору Борису Даниловичу Репці та колективу за гостинність, надане приміщення й допомогу в організації заходу.

Ювілейна зустріч у Тернополі поєднала пам’ять про минуле з турботою про сьогодення. Попри відстань і тимчасову окупацію рідного краю, новотройчани підтримують одне одного, бережуть традиції, допомагають захисникам і працюють для громади. Їх об’єднує надія на звільнення Новотроїцького, відновлення мирного життя та довгоочікувану зустріч удома.