У 2026 році виповнюється 210 років від першої документальної згадки про Новотроїцьке — селище Генічеського району Херсонської області. Його історія поєднує ногайське минуле, освоєння таврійського степу переселенцями, тяжкі випробування та роки розбудови.
До ювілею згадаємо основні етапи цього шляху.
Витоки поселення
Точна дата виникнення Новотроїцького невідома. Наприкінці XVIII століття тут оселилися ногайці, які переважно розводили коней та овець. Поселення мало назву Сарабулат, а за іншими відомостями — Сарибулак. Уперше його існування задокументовано у 1816 році — саме ця згадка є відліком ювілейної дати.
Через село проходила поштова дорога, діяла поштова станція. Поруч пролягав «солевізний» тракт, яким чумаки везли сіль із берегів Сиваша до Нікопольської та Бериславської переправ.
Нова назва і життя у степу
У 1860–1861 роках ногайці залишили поселення та виїхали до Туреччини. У 1862 році сюди переселилася 41 сім’я державних селян із Чернігівської, Полтавської, Курської та Воронезької губерній. У 1864 році прибули ще 30 сімей із села Агаймани.
Нові мешканці збудували дерев’яну церкву Святої Трійці. Від неї село отримало назву Новотроїцьке й стало волосним центром.

Облаштовувати життя було непросто: переселенці потерпали від посух, нестачі питної води, сарани та хвороб. Перші три роки по воду їздили до Генічеська. Попри труднощі, розвивали землеробство, скотарство й ремесла. Двічі на рік у селі відбувалися ярмарки, щонеділі — базари.
Громада дбала й про освіту. У 1866 році мешканці власним коштом відкрили народне училище, а в 1892 році збудували нове шкільне приміщення. За переписом 1897 року в Новотроїцькому проживав 3261 мешканець. На початку 1914 року тут працювали 24 вітряки, два парові млини, олійниця та крупорушка.
Війни та випробування першої половини ХХ століття
Перша світова війна спричинила занепад господарств. Мобілізованих чоловіків у полі замінили жінки, діти та літні люди. У 1917–1920 роках село пережило неодноразові зміни влади, бойові дії та реквізиції. У 1921 році його охопив голод.
У березні 1923 року Новотроїцьке стало районним центром. Поступово відновлювалося господарство, відкрилися бібліотека, клуб, діяв самодіяльний театр, проводилося навчання неписьменних дорослих.
Наприкінці 1920-х років розпочалася колективізація, а з 1930 року — масове розкуркулення з конфіскацією майна та виселенням сімей. Вилучення хліба призвело до голоду 1932–1933 років. Наступним тяжким випробуванням стали репресії: понад 400 новотройчан були ув’язнені на різні терміни або засуджені до розстрілу.
Друга світова війна
12 жовтня 1941 року Новотроїцьке захопили нацистські війська. Під час окупації було розстріляно 14 людей, понад 300 вивезено до Німеччини. Відступаючи, окупанти зруйнували житлові будинки, школу, підприємства та інші важливі для села об’єкти.
31 жовтня 1943 року Новотроїцьке звільнили війська 10-го стрілецького корпусу 51-ї армії 4-го Українського фронту. У бою за село загинули 126 солдатів та офіцерів. Загалом понад тисяча новотройчан пройшли війну, 560 із них не повернулися додому.
Відбудова і розбудова селища

30 березня 1944 року Новотроїцьке разом із районом увійшло до новоствореної Херсонської області. Почалася відбудова: відновлювали підприємства, електростанцію, транспорт і торгівлю.
16 січня 1958 року Новотроїцьке отримало статус селища міського типу. У наступні десятиліття розвивалися переробні підприємства, а будівництво зрошувальних систем сприяло зростанню врожайності на поливних землях.
Селище змінювалося й у повсякденному житті. У 1961 році збудували двоповерхове приміщення районної лікарні, у 1965 році відкрили широкоекранний кінотеатр, у 1967 році — музичну школу. У центрі заклали парк площею 20 гектарів. Із вересня 1989 року діяли дві середні школи, а в 1992 році на базі школи № 2 відкрили Новотроїцьку гімназію.
За датами цієї історії — покоління людей, які облаштовували домівки, обробляли землю, навчали дітей і відбудовували своє селище після руйнувань. До 210-річчя Новотроїцького згадуємо їхню працю та зберігаємо пам’ять про пережите. Докладніше про події, людей і розвиток селища можна прочитати в книзі за посиланням.
https://drive.google.com/file/d/1hWGMsCtrDYY5feHVJw3aNKQKMgkCrwro/view?usp=sharing
Автор: Ольга Бєляєва, інспектор сектору культури, молоді та спорту Управління гуманітарної політики Новотроїцької селищної ради.
