Щороку 1 жовтня Україна відзначає День захисників і захисниць України — свято мужності, відваги, військової доблесті та відданості Батьківщині. Воно об’єднує різні покоління українців, які впродовж століть боронили рідну землю, її свободу та незалежність.

Історія свята тісно пов’язана з Покровою Пресвятої Богородиці. За церковним переданням, під час облоги Константинополя віряни зібралися у Влахернському храмі на спільну молитву. Тоді Пресвята Богородиця з’явилася над людьми та розпростерла над ними свій покров як знак захисту й заступництва.

В українській традиції Покрова набула особливого значення за часів козацтва. Запорозькі козаки вважали Пресвяту Богородицю своєю небесною покровителькою, споруджували на її честь храми та зверталися до неї з молитвами перед військовими походами. Саме тому свято отримало ще одну назву — Козацька Покрова.

Козацькі військові та державотворчі традиції продовжили учасники українського визвольного руху. Їх успадкували українські військові формування періоду Української революції 1917–1921 років, Українські січові стрільці, вояки Армії Української Народної Республіки, Української військової організації, Організації українських націоналістів та Української повстанської армії. Символічною датою створення УПА вважається 14 жовтня 1942 року.

На державному рівні свято було встановлене Указом Президента України від 14 жовтня 2014 року № 806/2014. Спочатку воно мало назву «День захисника України» та відзначалося 14 жовтня. У 2021 році свято отримало сучасну назву — День захисників і захисниць України, а у 2023 році дату його відзначення було перенесено на 1 жовтня відповідно до нового церковного календаря.

Сьогодні це свято нагадує про нерозривний зв’язок між різними поколіннями українських воїнів. Від княжих дружинників і козаків до сучасних військовослужбовців — усіх їх об’єднують любов до України, готовність захищати її свободу та відповідальність за майбутнє держави.