29 серпня, у День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави,

Управління гуманітарної політики Новотроїцької селищної ради організувало онлайн-зустріч «Пам'ять про війну, що триває». Назва нашої зустрічі обрана не випадково, адже змушує задуматись над тим, що є акцентним «пам’ять, що триває» чи «війна, що триває». Відповідь, насправді, дуже проста і символічна. На жаль, війна триває і ворог не припиняє спроб знищити нас, але попри це наші воїни стримують його, віддаючи свої життя. Наш обов’язок зробити усе, щоб пам’ять про них та їхні подвиги тривала і передавалась від покоління до покоління.
Під час заходу ми вшанували пам'ять усіх полеглих воїнів, зокрема й мешканців нашої громади, які віддали життя у боротьбі з російським агресором починаючи з 2014 і дотепер. Також наголосили на важливості пам’ятати про тих, хто перебуває в полоні чи вважається зниклим безвісти. Ми долучаємося до всеукраїнських акцій, що закликають підтримувати полонених та їхні родини, нагадуючи суспільству й світу про цих людей.

У ході зустрічі ми залучили учасників до дискусії, під час якої ми обговорили багато важливих питань. Ми зосередили увагу на тому, що збереження національної пам’яті є одним із ключових чинників формування сильної й стійкої нації. Адже пам'ять про минуле допомагає нам усвідомлювати, хто ми є, за що боремося і чому маємо відстоювати своє право на свободу. Під час війни ця тема набуває особливого значення: вшанування Героїв та Героїнь стає не лише даниною їхньому подвигу, а й потужним моральним орієнтиром для всього суспільства. Також важливою тезою щодо збереження пам’яті стало те, що за принципами інклюзивності та партисипативності жоден процес меморалізації не може проходити без залучення осіб, які безпосередньо дотичні до цих подій. Кожен голос має бути почутим і усі повинні брати участь у збереженні пам’яті про цю війну, від військових, їх родин до дітей, голос чий також важливий, адже вони є частинкою історії і, на жаль, вони також страждають від війни.
Було наголошено і на можливостях та сучасних інструментах підтримки національної пам’яті. Сьогодні, окрім традиційних заходів – таких як хвилини мовчання, меморіальні дошки чи покладання квітів, – усе більшої ваги набувають цифрові практики: створення електронних книг пам’яті, онлайн-архівів, віртуальних виставок. Такі інструменти дозволяють об’єднати громаду навіть у часи окупації, коли фізично зібратися разом неможливо.

Окремо було наведено приклади ефективних практик з інших громад, зокрема міста Ірпінь. Там, після звільнення від окупації, активно створюють публічні простори, присвячені пам’яті загиблих, встановлюють меморіали та організовують культурно-мистецькі акції. Такі приклади надихають і нашу громаду шукати шляхи, як зробити пам’ять живою і присутньою у щоденному житті людей.
Особливо важливим стало обговорення викликів, що постають перед нашою громадою в умовах тимчасової окупації. Наразі ми не маємо можливості реалізовувати масштабні заходи чи створювати меморіальні об’єкти, проте навіть у цих умовах можемо підтримувати пам’ять через онлайн-ініціативи, інформаційні кампанії та акції солідарності. Водночас учасники відзначили, що після деокупації перед нами стоятиме велике завдання – відновити простори пам’яті, створити нові місця вшанування, підтримати родини полеглих та зниклих безвісти.
Таким чином, дискусія показала, що пам'ять не можна відкладати «на потім» – її потрібно плекати вже сьогодні, навіть попри труднощі воєнного часу.
Атмосфера зустрічі була щирою й теплою, кожен бажаючий зміг долучитися до розмови та висловити власну думку.

Попри всі труднощі сьогодення, ми віримо в майбутнє нашої громади. Ми переконані, що після деокупації зможемо втілити всі ті ідеї, які сьогодні обговорюємо. Пам’ять про Героїв та Героїнь стане основою нашої спільної сили та єдності. Ми вже зараз робимо все можливе, аби пам'ять жила – у серцях, у словах, у щоденних вчинках. А в майбутньому, коли громада знову зможе вільно дихати, ми збудуємо простір, де кожен знатиме: їхній подвиг – незабутній, їхня жертва – недаремна.